Аналіз молодіжної політики
________
Чернівці 2020
Дослідницька команда
Представники ГО "Центр молоді Чернівців" та Аналітичного центру "ADASTRA", що відповідали за розробку аналітичного дослідження
Олександр Гуляєв
Голова ГО "Центр молоді Чернівців",
експерт з молодіжної інфраструктури
Анастасія Головченко
Проєктна менеджерка ГО "Центр молоді Чернівців", експертка з молодіжної політики
Дар'я Нематіан-золбін
Членкиня ГО "Центр молоді Чернівців"
Ольга Бикова
Аналіткиня, експертка із недержавних відносин.
Олександр Ворона
Аналітик, експерт із зовнішніх відносин
Марина Бутим
Аналіткиня, експертка із недержавних відносин
ВСТУП
Молодіжна політика – це невід'ємна частина політики держави загалом. Практика переконливо доводить, що стратегічні переваги мають ті регіони і міста, які можуть ефективно розвивати і продуктивно використовувати інноваційний потенціал розвитку, основним носієм якого є молодь. Важливим важелем впливу молодіжна політика є і для Чернівців.

Об'єктом даного аналітичного дослідження є стан та перспективи розвитку молодіжної політики м. Чернівці, а також деякі її аспекти (як фінансування) на рівні Чернівецької області.

Ціллю дослідження є аналіз залученості молоді до громадського та політичного життя міста, її діяльності у даній сфері і позиції щодо теперішнього стану молодіжної політики в обраному регіоні.

Під час проведення даного дослідження ми ставили перед собою наступні завдання:

  • Проаналізувати ступінь громадянської та політичної активності молоді м. Чернівці, її участь в місцевих виборах, залученість до роботи в органах управління, рівень довіри до влади, а також оцінка себе як суспільно важливого елемента для громади. Дослідити рівень активності ряду міських громадських організацій, а також їхні джерела фінансування та масштаб залученості до політичного життя міста.

  • Провести аналіз фінансового забезпечення обласної програми з молодіжної політики: його обсягів, доцільності, а також порівняння з іншими областями України.

  • На основі проаналізованих даних вивести річний індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя м. Чернівці.

Аби отримати усі дані, необхідні для проведення цього дослідження, було надіслано та отримано відповіді на наступні інформаційні запити:

  1. Запит щодо частки молоді серед депутатів Чернівецької міської ради у 2014-2020 рр.
  2. Запит до Відділу у справах сім'ї та молоді Чернівецької міської ради про цільові молодіжні програми м. Чернівці.

  3. Запит до Виконавчого комітету щодо переліку комунальних закладів Чернівецької міської ради, що спрямовані на забезпечення дозвілля та розвитку міста.

  4. Запит щодо частки молоді серед депутатів Чернівецької обласної ради.

  5. Запит до Чернівецької обласної державної адміністрації щодо обсягів фінансування громадських організацій.

Усі дані, які ми отримали у відповідь на надіслані інформаційні запити можна переглянути за наступним посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/1-GFidlTu-cLYGgLnn4gPEp_HpeovHU0x
Дослідження «Аналіз: молодіжна політика м.Чернівці» було розроблено за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов'язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
РОЗДІЛ 1. Аналіз даних опитування молоді щодо участі у громадському і політичному житті Чернівців

ГО "Центр молоді Чернівців" провів опитування мешканців і проаналізував ступінь їхнього залучення у політичне і громадське життя міста. В опитуванні взяли участь респонденти віком від 14 до 35 років (співвідношення віку респондентів можна побачити у наступному графіку).
вік респондентів, що брали участь у соціологічному опитувані
Аналіз рівня залученості молоді до громадського і політичного життя м. Чернівці проводився за наступними критеріями:

  • Голосування на місцевих виборах 2020 року
  • Участь у виборчому процесі
  • Представництво у політичних партіях
  • Представництво в органах управління
  • Оцінка свободи висловлення думки
  • Ступінь довіри до органів управління
  • Відчуття власної цінності для суспільства
Голосування на місцевих виборах 2020 року

Загалом, більшість опитуваних досить активно користуються своїм правом і віддають голос за обраного кандидата на виборах (58.5 %). Однак, присутні й ті, хто не виявляє зацікавленості у даній активності (41.5 %). За даними Центра Разумкова загальна явка на виборах по всій території України серед молоді віком 18 – 29 років становить 11 % від 18 % усіх виборців такого самого віку.

Пояснюється низька зацікавленість у виборах опитаних 5 основними причинами, найголовнішою з яких є небажання брати участь у громадському житті міста, зокрема, у цьогорічних виборах (27.8 %). Другою причиною стали вік респондента, що поки не дозволяє проголосувати (25.9 %), і наявність інших об'єктивних причин (25.9 %). Серед іншого також можна виокремити вчасно не змінене місце голосування (16.7 %) та відсутність респондента в списках виборців (3.2%).
Частка молоді серед депутатів міської ради у 2020 р. зменшилася на 57,9% у порівнянні з 2015 р.
Участь у виборчому процесі

Ілюструє активність молоді Чернівців й безпосереднє залучення у виборчий процес, в якому спостерігається її різкий спад. Зі 100% опитуваних участь у виборчому процесі взяли тільки 17% респондентів (5.3 % у якості члена ДВК/ТВК; 5.3 % – офіційного спостерігача від політичної партії; і 6.4 % - офіційного спостерігача від громадської організації). 83 % опитаної молоді у виборчому процесі не брали участі.

Представництво в політичних партіях. Членами окремої політичної партії серед респондентів є 1.1 %. Інші членства у партіях не мають (98.9 %).

Представництво в органах управління

З 2015 до 2020 року включно в Чернівецькій міській раді було 42 мандати. У 2015 році серед депутатів Ради було 19 представників молоді. Натомість, у 2020 році за результатами чергових місцевих виборів це значення становить 8 осіб. Таким чином, частка молоді серед депутатів міської ради у 2020 р. зменшилася на 57,9% у порівнянні з 2015 р.
Частка молоді серед депутатів Чернівецької міської ради по роках
Як ми бачимо з даного графіку, кількість депутатів від молоді у міській раді має тенденцію до зменшення за останні 6 років. Це призводить до того, що молодь має менше можливостей для ефективного діалогу з ОМС та просування власних ініціатив у порівнянні з ситуацією станом на 2015-2017 рр., на результати і досвід якої треба спиратися задля досягнення кращих показників.
Окрім того, відповідно до даних Чернівецької обласної ради, зменшується й частка молоді, що входить до її складу. Якщо станом на 2015 рік це число складало 16 депутатів з 64, то на 2020 рік – 11 депутатів з 62. Згідно з результатами чергових місцевих виборів у 2020 році, кількість молоді в складі обласної ради збільшилася у порівнянні з 2017-2019рр. Наочно це відображає наступний графік:

38 % не цікавляться політичним життям Чернівців взагалі, а 12 % вбачають у цьому небезпеку власному життю і здоров'ю.
Оцінка рівня вільного висловлювання думки (від 1 до 5, де 5 - можу вільно висловлювати власну думку)
Оцінка свободи висловлення думки

Загалом, молодь оцінює свою можливість висловлювати політичні погляди досить високо: 24.5 % визначили її на «5», 20.2 % - на «4», 22.3 % - на «3», 14.9 % - на «2», 18.1 % - на «1».

Складна ситуація виникає з приводу причин щодо неможливості вільного висловлення власної думки. Рівно 50 % респондентів стверджують, що їм це заважає робити недостатня обізнаність у політичному житті міста, 38 % не цікавляться політичним життям Чернівців взагалі, а 12 % вбачають у цьому небезпеку власному життю і здоров'ю.
Ступінь довіри до органів управління

Окрім того, поширюється тенденція недовіри до влади. Довіряють владі тільки 16 % респондентів, 51.1 % категорично заперечують таку можливість, а 33 % точно визначитися не можуть.

Серед ймовірних причин цієї недовіри респонденти зазначають наступні:

  • Корумпованість; надання пріоритету власним інтересам;
  • Відсутність контакту з молоддю Чернівців та ігнорування її запитів;
  • Закритість політичної системи, відсутність прозорої звітності;
  • Заплямоване минуле і негативний досвід від керівництва попередніх років;
  • Бездіяльність або неправомірність органів управління;
  • Невиконані обіцянки перед жителями Чернівців.
Відчуття цінності для суспільства
Відчуття цінності для суспільства

58.5 % респондентів відчувають себе цінними для суспільства, на противагу 41.5 %, які не погоджуються з даним твердженням. Причому, 26.6 % з них не визначилися і не мають точної відповіді, а 14.9 % опитаних впевнені, що вони цінності для суспільства не становлять.
Згідно з наявними даними можемо стверджувати, що:

  1. Загалом, проведене опитування серед громадськості демонструє радше зростаючу тенденцію до залучення молоді Чернівців (віком від 14 до 35) у політичне життя міста (58.5 % проти 41.5 % тих, хто не голосував на цьогорічних виборах).

  2. Однак, активність громадськості у даній сфері падає, коли справа стосується безпосередньо виборчого процесу і участі у ньому. Тільки 17 % респондентів присвятили час участі у цьогорічному виборчому процесі.

  3. У порівнянні з 2015 роком, частка молоді, що входить до складу депутатів обласної ради після місцевих виборів у 2020 році зменшилася на 41% (наразі у Чернівецькій обласній державній адміністрації вона складає 11 представників молоді з 62 депутатів загалом). Однак, починаючи з 2017 року, ця частка поступово зростає.

  4. Участь респондентів у громадському і політичному житті міста підкріплюється достатньо високою оцінкою свободи волевиявлення та думки (24.5 % респондентів оцінили ступінь можливості вільного висловлення своїх міркувань у «5» з ймовірних «5»; однак, 18.1 % оцінили її в «1» з «5»). Причому більшість опитаних аргументують таку ситуацію необізнаністю у справах міста, 38 % не цікавляться життям міста загалом, а, відповідно, 12 % вбачають у цьому небезпеку власному життю.

  5. Треба звернути увагу на ситуацію з довірою до органів влади Чернівців з боку самих мешканців. Майже половина респондентів (51.5 %) не вважають, що ОМС м. Чернівці можуть ефективно здійснювати свою роботу і користуватися довірою у жителів через корумпованість, непрозорість, бездіяльність або перевищення своїх повноважень. 49 % опитаних не погоджуються з вищезгаданим твердженням, але довіряти владі можуть лише 16 %. Інші 33 % зі своєю остаточною думкою не визначилися.

  6. Незважаючи на недовіру до влади, більшість опитаних відчувають себе цінними для суспільства (58.5 % респондентів), що є задовільним показником, який налаштовує на співпрацю і подальше залучення молоді у політичне життя міста.
РОЗДІЛ 2. Аналіз залученості молоді в громадських організаціях м. Чернівці

Ми проаналізували діяльність дев'яти активних міських ГО, реціпієнтами продукту яких є молодь. Для цього їхніх керівників попросили пройти онлайн-опитування. Отож, у Чернівцях наразі найбільш активними є наступні організації:
ГО "Центр молоді Чернівців"
ГО "Центр молоді Чернівців" працює над молодіжною політикою регіону, проводить адвокаційні кампанії, лобіює актуальні потреби молоді та розбудовує молодіжну інфраструктуру області. Місія організації - підвищення рівня участі молоді у процесі прийняття суспільно-політичних рішень у місті та області
ВМГО «AIESEC»
це український осередок однойменної всесвітньої молодіжної організації, метою якої є організація міжкультурного обміну та волонтерства молоді за кордоном з метою розвитку її лідерського потенціалу
ELSA Chernivtsi
найбільша молодіжна громадська організація (МГО), яка об'єднує студентів права та молодих правників і діяльність якої спрямована на розвиток професійних юридичних навиків у регіоні
ГО «Українські студенти за свободу»
місцевий осередок відповідної всеукраїнської молодіжної громадської організації (ВМГО), яка займається активізацією залученості молоді до формування засад демократичного та вільного українського суспільства
Чернівецький відокремлений підрозділ ВМГО «Фундація регіональних ініціатив»
організація займається залученням більшої кількості молоді до громадської діяльності в Україні, розвитком їхнього лідерського потенціалу та реалізацією суспільно корисних молодіжних проєктів на місцях
Політологічне наукове товариство «Аналітик»
чернівецька ГО, яка націлена на об'єднання амбітної молоді, що цікавиться політологією, а також підвищення медіаграмотності та просвіту
Буковинська агенція регіонального розвитку
це ГО, метою діяльності якої є досягнення високих стандартів якості життя на засадах сталого розвитку, громадської участі та чесної конкуренції. Агенція працює в двох спеціалізованих напрямах: стала мобільність і підвищення безпеки на дорогах
Чернівецький осередок ВМГО «Федерація дебатів України»
метою ФДУ є розвиток інтелектуального потенціалу активної молоді як фундаменту суспільства через унікальну гру в дебати
ГО «Лабораторія культурних досліджень»
це ГО, що була заснована у Чернівцях у 2016 році; працює у сфері культурного менеджменту, креативних індустрій та неформальної освіти
Напрямки діяльності: Найбільша кількість ГО займається саме неформальною освітою (77,8%). Наступними за популярністю є розвиток професійних навичок та громадянська освіта (44,4%). Також 3 організації вказали, що залучають своїх членів до волонтерської діяльності (33,3%).

Натомість, такі сфери, як екологія та захист довкілля, соціальний захист, підвищення мобільності молоді і культурні та креативні індустрії складають лише 11,1% від діяльності усіх ГО.

Формат: 44,4% ГО зазначили, що є самостійними утвореннями. Решта 55,6% є місцевими осередками ВМГО.
Кількість членів: Респонденти надали дані, актуальні на листопад 2020 року. Загалом, приблизно половина організацій (55,5%) мають середню кількість членів (від 11 до 50 осіб). 33,3% організацій є невеликими за кількістю учасників (від 1 до 10). Натомість, лише одна ГО вказала, що має понад 50 членів. До великих молодіжних організацій (понад 100 членів) наразі не можна віднести жодного респондента.
Термін активності: 33,3% вказали, що є активними в межах від 1 до 2 років. Про те, що вони функціонують від 3 до 5 років зазначили 44,4% ГО. Лише дві організації були засновані понад 10 років тому (22,2%).

Активність: цей показник оцінюється за кількістю заходів/проєктів, які вони організували за 2020 рік. В рамках нашого опитування ГО повинні були оцінити рівень своєї активності за останній рік. Які результати ми отримали: більшість молодіжних організацій (44,4%) вказали, що ними було проведено від 1 до 5 проєктів. 33,3% обрали відповідь від 6 до 10 заходів, а решта 22,2% - від 11 до 20. Жоден із респондентів не зазначив, що ним було організовано понад 20 проєктів/заходів за даний термін.

Також, ми попросили голів ГО дати власну оцінку залученості молоді до проєктів та заходів, які проводяться в рамках діяльності організації по шкалі від 1 до 5, де «1» відповідає оцінці «незадовільно», а «5» є відмінним показником. Переважна більшість респондентів відповіли «3» (55,5%). 11,1% обрали оцінку «2», решта 44,4% дають задовільну відповідь – «4». Жоден з голів не оцінює активність залученості молоді до заходів організації, яка перебуває на мінімальному (оцінка «1») або максимальному рівні (оцінка «5»).

Тип фінансування: Жодна з ГО, які взяли участь в опитуванні, не відповіла, що вона не отримує фінансування. Декілька молодіжних організацій мають змішаний тип фінансування. Більшість молодіжних організацій фінансуються за рахунок членських внесків (55,6%) або грантових програм (55,6%). 22,2% респондентів обрали варіант партнерські внески. Лише 11,1% ГО вказали, що фінансуються Чернівецькою обласною державною адміністрацією (ОДА).
Згідно з відповіддю на запит щодо обсягів фінансування громадських організацій з обласного бюджету маємо наступну інформацію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» у 2020 році профінансовано проектів на суму 1944, 0 тис. грн. У порівнянні з 2019 роком сума зросла (станом на 2019 рік – 1245, 5 тис. грн.) Окрім того, без вищезазначеного конкурсу особлива увага приділяється громадським організаціям осіб з інвалідністю, на допомогу яким у 2020 році було виділено 273, 5 тис. грн. (і 255 тис. грн. у 2019 році, відповідно).

Інформації про спрямування проєктів, на які було виділено фінансування немає.

Представництво в органах державного управління (ОДУ): у 2020 році Чернівецькою ОДА було створено Молодіжну раду Чернівецької області (також відомої як Молодіжна рада Буковини) при Управлінні молоді та спорту. Молодіжна рада виконує функції дорадчого органу при ОДА, аби забезпечувати ефективний діалог останньої з молоддю Буковини.

Кожен активний представник молоді має право на представництво у Молодіжній раді Буковини, аби висувати власні пропозиції та бачення щодо реалізації молодіжної політики. У листопаді цього року більшість опитаних респондентів серед активних ГО міста (55,6%) підтвердили, що представлені у Молодіжній раді.

77,8% молодіжних організацій дали негативну відповідь щодо того, чи мають вони представництво в будь-яких інших консультативно-дорадчих органах/комісіях/формаціях органів місцевого самоврядування (ОМС) та ОДУ.

Один з респондентів вказав, що має членів від організації в Громадській раді та двох експертних комісіях Чернівецької ОДА. Громадська рада – це виборний консультативно-дорадчий орган, який дозволяє громадськості брати участь в роботі ОДА. Ще одна організація має представників у декількох комісіях (зокрема, в транспортній) на базі Чернівецької міської ради.

Співпраця з іншими суб'єктами громадянського суспільства: До них належать громадські асоціації, благодійні фонди, політичні партії, громадські інститути. Лише 11,1% опитаних ГО постійно залучені до такої співпраці. Інші респонденти зазначили, що вони не часто реалізовують спільні проєкти у партнерстві з іншими формаціями громадянського суспільства.

Участь у політичному житті: 55,6% ГО підтвердили, що раніше долучалися до всеукраїнських та місцевих політичних акцій/протесту/маніфестацій.
Розподіл джерел фінансування за кількістю організацій
Джерела фінансування: більшість ГО (66,7%) дали позитивну відповідь на те, чи отримують вони гранти на реалізацію власних проєктів.

Найбільш поширеними зовнішніми джерелами фінансування є недержавні закордонні фонди (66,7%), недержавні українські та фонди ОМС та ОДУ (обрали 50% респондентів). Стосовно державних фондів, то на них припадає невелика частка, більшість якої (33,3%) складають закордонні фонди, решта припадає на державне фінансування України.


Серед позитивних тенденцій в діяльності місцевих ГО можна зазначити значне зростання їх кількості в останні роки та підвищення рівня зацікавленості у політичному житті Буковини.
З результатів даного опитування випливає кілька тверджень:

  1. Загалом, діяльність місцевих активних ГО, які працюють з молоддю, не є надто диверсифікованою та концентрується на неформальній, громадській і професійній освіті.

  2. За своєю структурою більшість організацій об'єднують середню кількість осіб (від 11 до 50). Це свідчить про те, що невелика частка молоді приєднується до ГО. До того ж, більшість молодіжних утворень було засновано з ініціативи всеукраїнських організацій.

  3. Більшість опитаних організацій було засновано від 1 до 5 років тому. З цього робимо висновок, що протягом 2015-2020 рр. спостерігається активізація молодіжного громадського руху.

Проте, загальний рівень громадської активності проаналізованих ГО перебуває на середньому рівні. Найвищим показником реалізованих за рік проєктів є 20. Враховуючи зовнішні обставини, а саме обмеження діяльності, спричинені пандемією, то це число можна вважати достатньо задовільним результатом. Зважаючи на це, голови даних організацій дають середню оцінку продуктивності роботи своєї організації.

  1. Лише трохи більше половини ГО ведуть діалог з Чернівецькою ОДА. Окрім того, респонденти надають перевагу діяти окремо від інших суб'єктів громадянського суспільства та у більшості випадків не мають з останніми тісної кооперації.

  2. Залученість локальних ГО до політичного життя області перебуває на середньому рівні, адже лише половина з них приєднується до різноманітних політичних акцій.

  3. Державне виділення коштів на молодіжну громадську діяльність наразі не є поширеним явищем. ГО отримують більшість зовнішнього фінансування від недержавних або місцевих фондів. До того ж, майже половина фінансових грантів надходить з-за кордону. Іншим поширеним типом фінансування є сплата учасниками регулярних членських внесків.

Таким чином, серед позитивних тенденцій в діяльності місцевих ГО можна зазначити значне зростання їх кількості в останні роки та підвищення рівня зацікавленості у політичному житті Буковини.

З іншого боку, є декілька речей, над якими слід попрацювати:

  • Підвищити мотивацію молоді займатися громадською діяльністю;

  • Збільшити кількість молодіжних проєктів, які реалізовуються від імені ГО, аби примножити усвідомлення власної цінності серед молоді та обсяг користі, яку вона може принести місцевій громаді. А також працювати над комунікаційними стратегіями, аби інформувати молодь про результати своєї діяльності та вплив, що несе дяльність ГО;

  • ГО повинні активніше співпрацювати з ОМС, ОДУ та іншими суб'єктами громадянського суспільства, аби розширити діалог з владою, що сприятиме кращому розумінню та більшій увазі влади до потреб молоді;

  • Стимулювати фінансування ГО державою та збільшити його обсяги (про це ми детальніше розповімо у наступному розділі).


РОЗДІЛ 3. Фінансування молодіжної політики

Основні дані про фінансування молодіжної політики на Буковині можна знайти в Комплексній програмі молодіжної політики в Чернівецькій області на 2016-2020 рр. Вона була укладена з ініціативи Управління молоді та спорту Чернівецької ОДА.

Загалом, за період з 1 січня 2016 до 31 грудня 2020 рр. планувалося виділити 17 930,25 тис. гривень на реалізацію даної програми. Основними джерелами фінансування визначено обласний (8 млн. 500 тис. гривень) та місцевий бюджет (6 530,25 тис. гривень). До того ж, 2 900 тис. гривень мали надійти з небюджетних джерел.

У сумах коштів, які планувалося виділяти на Програму щорічно, можна простежити тенденцію до зростання їхніх обсягів: так, у 2017 році фінансування мало скласти 3 286 тис. гривень, в той час як у 2020 році повинно було збільшитися до 3 993,1 тис. гривень (тобто, на 21,5%).

Фінансування молодіжної політики здійснюється за різними напрямками, які відповідають цілям Комплексної програми. Диверсифікованість виділення бюджетних коштів є, безперечно, позитивною та правильною тенденцією, адже вона демонструє зацікавленість ОДУ у забезпеченні захисту як основних, так і додаткових інтересів різних груп молоді та збільшує вірогідність реалізації максимальної кількості пунктів молодіжної політики.

З іншого боку, обсяг виділених коштів не є достатнім для повної імплементації Програми 2016-2020 рр. Наприклад, у 2020 році на такий напрям як «Надання фінансової підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям» влада планувала виділити 202,5 тис. гривень. У порівнянні з іншими напрямами Програми (такими як «Популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров'я серед молоді» - 1255,5 тис. гривень).
Порівняння з іншими регіонами України:
Вінницька область
Департамент соціальної та молодіжної політики
У програмі «Молодь Вінниччини», розрахованої на період 2016 – 2020 рр., на реалізацію молодіжної політики виділено 33 116 тис. гривень. Наразі Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА зазначає, що програму було профінансовано на 99,4%.
Дніпропетровська область
Управління молоді і спорту
Дніпропетровська ОДА планувала виділити 104 874 тис. гривень з обласного бюджету на реалізацію ІІ етапу програми «Молодь Дніпропетровщини» (період з 1 січня 2017 по 31 березня 2021 рр.).
Івано-Франківська область
Управління молоді і спорту
Івано-Франківською ОДА було розроблено програму «Молодь Прикарпаття» на 2016-2020 рр. Орієнтовні обсяги фінансування програми склали 6 456 тис. гривень.
Житомирська область
Управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту
Обласна цільова програма «Молодь Житомирщини» розрахована на період 2016 – 2020 рр. Загальний бюджет молодіжної програми Житомирської області складає 4 990 тис. гривень.
Київська область
Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання
Програма підтримки та розвитку молоді «Молодь Київщини розрахована на 2015-2020 рр. На неї було заплановано виділити 15 757 тис. гривень.
Миколаївська область
Управління молоді та спорту
Миколаївська ОДА затвердила програму «Молодь Миколаївщини на 2016 – 2021 рр. Розмір фінансування визначено в межах 28 647 тис. гривень.
Місто Київ
Департамент сім'ї, молоді та спорту
В рамках програми «Молодь та спорт столиці», розрахованої на 2019 – 2021 рр., Київська міська державна адміністрація виділяє 3 533 059 тис. гривень.
Одеська область
Департамент соціальної та сімейної політики
Одеська ОДА виділила 13 349 тис. гривень на втілення програми «Молодь Одещини» (2015 – 2020 рр.).
Сумська область
Управління молоді та спорту
На імплементацію обласної комплексної цільової програми «Молодь Сумщини на 2016 – 2020 рр.» було вирішено виділити 16 301 тис. гривень.
Ми проаналізували співвідношення між чисельністю молоді у структурі населення кожної із вищезгаданих областей та обсягом коштів, які виділяються у 2020 році на реалізацію відповідних програм.

Коефіцієнт фінансового забезпечення (КФЗ) = обсяг фінансування на 2020 рік/ чисельність молоді у 2020 році.
Таким чином, у порівнянні з іншими регіонами України, рівень фінансового забезпечення молодіжної політики у Чернівецькій області перебуває на досить високому рівні: на кожного представника молоді має виділятися 15,53 тис. гривень у 2020 році. До того ж, в останній комплексній програмі молодіжної політики спостерігалося поступове зростання фінансового забезпечення інтересів молоді. Якщо ця тенденція буде продовжуватися протягом наступних 5 років, то у фінансовому аспекті обласну молодіжну програму Чернівецької області можна вважати одним з найкращих прикладів в Україні. Однак, як ми вже зазначали вище, розподіл коштів за різними напрямами Комплексної програми молодіжної політики не є рівномірним, адже наразі досить велика частка фінансування припадає на спорт та розвиток місцевого самоврядування. Водночас деякі її аспекти, як от фінансування молодіжних громадських організацій, безпосередня реалізація молодіжної політики не отримують достатньої кількості фінансового забезпечення.

Висновки:

  • Фінансування молодіжної політики поступово зростає в останні роки, що відповідає тенденції в інших областях України. До того ж, комплексні програми з молодіжної політики забезпечують виділення коштів на втілення диверсифікованих цілей.
  • На жаль, як показують проаналізовані нами аспекти молодіжної політики, а саме участь молоді у громадському житті міста та потреби молоді регіону, ці кошти покривають менше половини поставлених цілей.
  • Позитивним моментом є те, що Чернівецька область займає одну з провідних позицій у фінансуванні молодіжних програм на загальнодержавному рівні.
  • Водночас, слід забезпечити більш рівномірний розподіл обласного та міського бюджету в межах програми.

РОЗДІЛ 4. Індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя м. Чернівці

На основі проаналізованих даних маємо змогу вивести індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя у м. Чернівці.

Індекс складається з семи компонентів: рівень залученості молоді у процес голосування (k), рівень залученості молоді в громадських організаціях (m), участь ГО в політичному житті (h), рівень активності ГО (d), представництво в органах управління (t), рівень висловлювання думки (s) і рівень відчуття цінності (v).
Відповідно до вирахуваних коефіцієнтів маємо субіндекс, згідно з яким ми беремо до уваги один коефіцієнт з семи загальних, тобто субіндекс дорівнює = 0.142 .

Виводимо індекс залученності молоді в суспільно-політичне життя м. Чернівці (C):

C = k × 0.142 + m × 0.142 + h × 0.142 + d × 0.142 + t × 0.142 + s × 0.142 + v × 0.142 =
0,58 ×
0.142 + 0,6 × 0.142 + 0,56 × 0.142 + 0,22 × 0.142 + 0,19 × 0.142 + 0,25 × 0.142 + 0,59 × 0.142 =
0,43

Отже, індекс залученості молоді в громадсько-політичне життя міста Чернівці дорівнює «0,43», що є посереднім результатом. У порівнянні з ідеальним результатом індексу (у якому показники k, m, h, d, t, s, v взяті по максимуму і у сумі складають «1»), індекс залученості молоді в громадсько-політичне життя показує, що у даній сфері є певні проблеми і вони потребують більш ефективних способів вирішення.

Зокрема, уваги потребує коефіцієнт залученості молоді у виборах і проєкти/заходи реалізовані громадськими організаціями. Належним чином треба розвивати й вчасне та актуальне фінансування молодіжної політики у Чернівцях, а також заохочувати активну участь молоді в процесах управління містом та областю.

Загалом, на даному етапі можемо говорити про достатньо міцний фундамент задля подальшого розвитку і вдосконалення політики регіону щодо активізації громадської й політичної позиції молоді.
Висновок аналітичного
центру ADASTRA
З огляду на зібрані і проаналізовані нами дані, аналітичний центр «ADASTRA» може виокремити одразу декілька основних тенденцій і напрямків розвитку молодіжної політики м. Чернівці.

По-перше, залучення молоді Чернівців у громадське та політичне життя міста наразі знаходиться на середньому рівні. На це вказує сукупність одразу кількох факторів:

  • середня явка серед опитаної молоді на цьогорічних виборах серед молоді (58.5 % проти 41.5 % тих, хто не голосував на цьогорічних виборах);
  • відносно низька залученість молоді Чернівців у цьогорічний виборчий процес (17 % респондентів виявили згоду і бажання бути присутніми під час проведення виборів у місті і контролювати даний захід); це у 3 рази менше, аніж середня явка на самі вибори;
  • поширюється тенденція до малої активності і участі молоді Чернівців у політичних партіях (1.1 % з опитаних є членами певної політичної партії);
  • участь респондентів у громадському і політичному житті міста підкріплюється достатньо високою оцінкою свободи волевиявлення та думки;
  • ще одним показником місцевої молодіжної політики є те, що більшість опитаних відчувають себе цінними для суспільства (58.5% респондентів);
  • окрім того, треба звернути увагу на ситуацію з недовірою до органів влади Чернівців; половина респондентів (51.5%) не вважають, що органи управління м. Чернівці можуть ефективно здійснювати свою роботу.

По-друге, середній рівень громадської активності проаналізованих ГО перебуває на достатньо невисокому рівні, проте пояснюється запровадженими карантинними обмеженнями. Найвищим показником реалізованих за рік проєктів є 20, що в умовах пандемії і нових реаліях життя сучасного суспільства можна вважати нормою. При цьому голови даних організацій дають середню оцінку продуктивності учасників заходів.

По-третє, за рівнем фінансування молодіжної політики Чернівецька область займає одне з провідних місць. Це, безперечно, позитивний момент. Однак, ці кошти покривають менше половини поставлених цілей. Але можемо також відзначити, що протягом останніх років обсяг фінансування збільшується і ця тенденція обіцяє продовжуватися у наступні роки.

Водночас, Чернівецькій ОДА слід приділяти більше уваги рівномірному розподілу коштів за різними напрямами Комплексної програми молодіжної політики.

По-четверте, усе вищезазначене доводить й виведений нами індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя у м. Чернівці, який дорівнює «0,43» (з можливої найвищої оцінки у «1»).
У результаті ми говоримо про міцний фундамент і широку базу можливостей для розвитку і підвищення ефективності молодіжної політики Чернівців. Безперечно, потрібно звернути увагу на основні пріоритети, які виходять з трьох основних компонентів складеного індексу залучення. Треба створити належні кампанії щодо підвищення відсотку явки серед молоді на виборах і її заохочення до участі у проєктах і заходах, організованими громадськими організаціями так само, як і заохочувати самі організації до створення і проведення акцій. Окрім того, хоч Чернівці і посідають одне з провідних місць у фінансуванні молодіжної політики, дана сфера також має бути удосконалена і ретельно опрацьована.

Посилання на сайт аналітичного центру: https://adastra.org.ua/
Коментар експертки
з молодіжної політики
Поняття "молодіжна політика" в незалежній Україні було зафіксовано "Декларацією про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" (1992 р.) та Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (1993 р).

Саме ЗУ "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (1993) із численними змінами діє і зараз у 2020 році. Зрозуміло, що актуальність цього документу - дуже сумнівна. То чи відповідає молодіжна політика країни реальному запиту її молоді?

Почнемо з того, що визначені цим законом вікові межі молодої людини - від 14 до 35 років. Тоді як стандарти ЄС - від 13 до 30 років, та ООН - від 15 до 24 років. Що це означає та чому це погано? Чим ширші вікові межі молоді - тим менше коштів йде для більш концентрованого спрямування державних ресурсів на вирішення проблем молодих людей у перехідний період, коли їм потрібна найбільша підтримка.
Фінансування реалізації молодіжної політики не складає навіть 0.5% загального бюджету Міністерства
Поглянемо на цифри: Державний бюджет України 2020 року для Міністерства молоді та спорту передбачав видатки у сумі 2,6 млрд грн. Але яке ж місце займає реалізація молодіжної політики у структурі цих видатків? - 43,7 млн грн (включає в себе національно-патріотичне виховання молоді). Тобто це фінансування не складає навіть 0.5% загального бюджету Міністерства.

Проте, варто згадати, що обравши європейський вектор розвитку Україна почала активно працювати над інтегруванням до єдиного європейського простору, що зобов'язало створити необхідні умови у сфері державного управління та гармонізувати національне законодавство. Зокрема, з питань молодіжної політики. Саме тому останні декілька років тривала робота над проєктом закону №3718, який, сподіваємось, зовсім скоро набуде чинності у повному обсязі.

То як ж функціонуватиме молодіжна політика за новими принципами?

Проєкт закону №3718 "Про основні засади молодіжної політики"
Структура:

Молодіжна політика здійснюється за трирівневою системою.

Національний рівень (Міністерство молоді та спорту):

Основними завданнями є:
  • нормативно-правове забезпечення;
  • формування стратегії розвитку та пріоритетних напрямів молодіжної політики;
  • забезпечення підвищення кваліфікації молодіжних працівників;
  • методична підтримка з урахуванням міжнародного досвіду та кращих практик;
  • фінансування або сприяння в залученні фінансових коштів на реалізацію програм, проектів тощо.

Основними затвердженими програмами на національному рівні є "Молодь України" та "Національна стратегія державної молодіжної політики до 2030". А також програма розвитку спеціалістів, які працюють з молоддю "Молодіжний працівник", яка була заснована за підтримки Програми розвитку ООН та у співпраці з Міністерством молоді та спорту.

Регіональний рівень:

Відповідає за реалізацію молодіжної політики в рамках підходів, запропонованих на національному рівні, зокрема, в межах Державної програми «Молодь України». Реалізовують молодіжну політику на регіональному рівні органи державного управління (ОДА та їх відповідні профільні департаменти). Відповідно до національних стратегій ними формуються цільові програми розвитку. Так, кожні 5 років Чернівецькою обласною державною адміністрацією формується "Комплексна програма з молодіжної політики". Прикро визнати, що зазвичай, ці програми формуються за принципом "copy-paste", тобто копіювання міністерських програм, які не відповідають реальному запиту регіону.

Місцевий рівень:

Основне завдання – збільшення відповідальності на місцях, перегляд можливостей для реалізації молодіжної політики на місцевому рівні, відповідно до функцій основних гравців. Реалізовують молодіжну політику на місцях профільні департаменти та відділи міських рад.

Також новим законодавством визначаються поняття: молодіжна політика, молодіжна інфраструктура, молодіжний працівник, молодіжна робота та інші.

Основні засади цього закону:

  • забезпечити участь молоді в ухваленні рішень;
  • розвинути інфраструктуру для молодіжної роботи;
  • розпочати фінансування молодіжної політики, зокрема через створення Українського молодіжного фонду.

Молодь Чернівецької області:

Як вже згадано, кожні 5 років ЧОДА формує "Комплексну програму з молодіжної політики". Цього року відбувалось утворення програми на 2021-2025 роки. Задля актуальності цієї цільової програми нашою ГО "Центр молоді Чернівців" було проведено адвокаційну кампанію "Молодіжна програма 2021-2025". Під час якої було організовано 3 фокус-групи з найбільшими цільовими групами молоді: студенти, представники молодіжних організацій, молодь ОТГ. Це дозволило зібрати та проаналізувати актуальний запит молоді регіону.



Детально опрацювавши зібрані дані, було виявлено такі потреби:

  1. Створення та забезпечення функціонування комунальної установи Обласний молодіжний центр;
  2. Фінансування відкриття 3 локальних молодіжних центрів в ОТГ;
  3. Організація бізнес-форумів для студентів;
  4. Створення сучасних молодіжних просторів;
  5. Формування регіональної організації студентського самоврядування;
  6. Проведення освітніх заходів щодо протидії корупції;
  7. Налагодження комунікації між молоддю та органами державного управління;
  8. Створення спеціального захищеного фонду молодіжних ініціатив;
  9. Формування консультативно-дорадчих органів - Молодіжних рад - в ОТГ;
  10. Забезпечення фінансування заходів неформальної освіти для здобуття професійних навичок для молоді.

Усі пропозиції були враховані та додані до проєкту комплексної програми, окрім створення спеціального захищеного фонду (хоча в програмі закладені кошти для фінансування громадських ініціатив), створення обласного та локальних молодіжних центрів. Задля вирішення проблеми відсутності молодіжних центрів, ГО "Центр молоді Чернівців" розробили комплексну програму з розвитку молодіжної інфраструктури та активно лобіює її на рівні ЧОДА.


Коментар експерта
з молодіжної інфраструктури

Характеристика молодіжної інфраструктури в місті.

Молодіжна інфраструктура – будівлі, споруди, молодіжні простори, інші приміщення, земельні ділянки, на яких вони розташовані, що використовуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами молодіжної роботи, приватними закладами для реалізації молодіжної політики та/або для здійснення молодіжної роботи;

Молодіжні простори міста (або ті, що в своєму функціоналі наближуються до таких):

  1. МКУ "Резиденція молоді" - утворена у 2018 році, проводяться ремонтні роботи. Координаторами молодіжного центру є ГО "Центр молоді Чернівців", згодом при обранні штату на конкурсній основі менеджмент простору стане відповідальністю персоналу комунальної установи. Поки що режимне використання, для проведення заходу треба платити мінімальний благодійний внесок. Зараз тривають роботи над закладенням коштів, забезпеченням штатного розпису та проведенням опалення.

  2. Дворик УНД - у розпорядженні Товариства Українського народного дому в Чернівцях. Фінансується за рахунок фандрейзингу і ГО. Режимне використання, для проведення заходу умови співпраці обговорюються з командою УНД.

  3. Маяк на Пруті - громадський простір на громадському пляжі. Зроблений силами мистецької формації Dzestra. Вільний до використання громадський простір на міському пляжі, метою якого є інтеграція річки Прут в життя міста.

  4. Бункер - культурний простір. Перформанси, виставки, вечірки. Режимне відвідування, за використання простору треба платити внесок.

  5. Целанівський центр - культурний осередок, вільний до відвідування, за організацію заходів треба платити внесок. Камерні культурні заходи, пресконференції, літературні читання, тощо.

  6. Центр соціалізації для молоді з інвалідністю "Любов, яка лікує". Карітас України. Мета центру - надавати можливість молоді з вадами фізичного та інтелектуального розвитку розвинути їх здібності, набути побутових і соціальних навичок для максимальної інтеграції у життя суспільства, практикувати прогресивні методи навчання, фізичної, психологічної та соціальної реабілітації.

  7. Ресурсний центр ГО "Чернівецьке об'єднання "Захист". Приміщення громадської організації, де є можливість, за попередньою згодою, провести захід. Невелике приміщення з середнім технічним функціоналом, популярне серед молодіжних організацій. Організація працює над захистом прав людини в Україні, підтримкою вразливих категорій населення.

    До того ж, в місті функціонують:
Установи з розвитку творчості
  1. Будинок творчості дітей та юнацтва - Садгора
  2. Чернівецький обласний центр естетичного виховання "Юність Буковини"
  3. Чернівецький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.
  4. Чернівецький міський палац дітей та юнацтва
Програми Клініки, дружньої до молоді:
  1. Кабінет медико-соціальної допомоги «КДМ» МКУ «Пологовий будинок №2»
  2. Кабінет медико-соціальної допомоги «КДМ» МКУ «Пологовий будинок №1»
  3. Відділення медико-соціальної допомоги дітям та молоді «КДМ» КМУ «Міська поліклініка №5»
  4. КДМ міської дитячої поліклініки м. Чернівці

Аби об'єктивно надати характеристику молодіжній інфраструктурі міста, будемо відштовхуватись відносно закріплених у Законах України критеріїв оцінки якості молодіжних центрів. Візьмемо основні з них:

  1. Орієнтування на роботу з молоддю, створення відповідних умов для громадської діяльності молоді: З семи молодіжних просторів, що за своїм функціоналом та спрямованістю наближені до молодіжного центру заданому критерію відповідають лише три.Не дивлячись на це, більшість установ забезпечує приміщення для проведення молоддю заходів, що впливають на їхнє залучення до суспільно-політичного життя міста.

  2. Наявність компетентного персоналу, наявність у центрі принаймні двох працівників, відповідальних за роботу з молоддю: Наразі, лише в двох установах з семи працює компетентний персонал. Але діяльність таких установ спрямована лише на роботу з молоддю з інвалідністю.
  3. Відкритість, доступ до приміщень та обладнання, робота у зручний для молоді час: Жодний з закладів не забезпечений функціоналом для вільного перебування в межах простору. Задля користування приміщеннями та технічним устаткуванням, необхідно попередньо домовлятись за дату та час. Деякі простори не володіють навіть мінімальним технічним забезпеченням.
  4. Територіальна зручність: Шість з семи просторів знаходяться в межах історичного центру міста, Маяк на Пруті знаходиться на території громадського пляжу р.Прут. За усіма стандартами як ЄС так і України, молодіжна інфраструктура має знаходитись в межах мікрорайону/району аби забезпечити максимальну доступність молоді до приміщень установи.Молодь Садгірського району, мікрорайону Роші, Гравітону та південно-кільцевої, з урахуванням сучасного стану міського транспорту, не має вільного доступу до установ.
  5. Безкоштовність: Чотири з семи просторів надають послуги з оренди приміщень та техніки на платній основі або за символічний внесок на інституційний розвиток організації. На даному етапі, МКУ Резиденція молоді не виключення з цього списку. Всі інші або надають подібні послуги безкоштовно, або ж просто не мають технічного забезпечення.

  6. Відповідність більшості навчальних заходів у центрі профілю неформальної освіти та їх здійснення через організацію змістовного дозвілля молоді: Лише три адміністрації з семи самостійно впроваджують програми та заходи з організації дозвілля для молоді, неформального навчання та розвитку. Програмне наповнення більшості ж просторів формується за рахунок ініціатив місцевих та всеукраїнських організацій, місцевої молоді, тощо. Загалом, всі сім просторів сприяють організації автономного дозвілля та заходів з неформальної освіти.
  7. Наявність опалення, освітлення, санітарно-побутового приміщення (вбиральні), водопроводу: Половина просторів зі списку має труднощі з опаленням, освітленням, вбиральнями та водопроводами. У частини з них або відсутній подібний функціонал, або він характеризується низькою зручністю у використані.
  8. Врахування в діяльності центру основних напрямів державної політики в молодіжній сфері: Майже всі заклади дотримуються у своїй діяльності прийнятих національними стратегіями та програмами напрямків розвитку молодіжної політики. Більшість відповідні вектори розвитку у програмних документах не фіксує, натомість МКУ "Резиденція молоді" в своєму положенні чітко скеровує свою діяльність на досягнення більшості цілей молодіжної політики країни / регіону / міста.
Робота над запуском молодіжного центру йде вже третій рік.
Аналізуючи відповідність заданим критеріям, можна визначити, що лише 3 з 7 закладів так чи інакше відповідають визначеним стандартам. Ми свідомо не розглядали такі критерії як: розвиток міжнародного співробітництва, володіння житловими приміщеннями в межах одного кампусу, сприяння розвитку якості роботи з молоддю тощо. Причина - подібні завдання ставить перед собою лише молодіжний центр.

Подібних закладів, як молодіжний центр, по всьому місту (і в області зокрема) одна установа комунального типу - Молодіжний центр "Резиденція молоді". Наразі відбувається наповнення приміщення центру, підключення його до електромережі, опалення та системи зв'язку, формування штатних одиниць та бюджету установи.

Робота над запуском установи йде вже третій рік. Затягування процесу пояснюється не лише браком коштів (радше недоцільністю розподілу в межах цільових програм), а й відсутністю політичної волі.
Дане аналітичне дослідження проводитиметься щороку громадською організацією "Центр молоді Чернівців" задля відслідковування динаміки розвитку молодіжної політики Чернівецької області.